Який законопроєкт для ФОПів краще?

Наразі в колі підприємців найбільшу підтримку мають законопроєкт від Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва при президенті та 5866. Проєкт 6348 звужує спрощенку і не має підтримки. Порівняння законопроєктів за посиланням.

Щоб відповісти на питання винесене в заголовок потрібно домовитись про критерії порівняння. Я бачу такі:

• більшість ФОПів мають мати право працювати без РРО
• ті ФОПи, які з тих чи інших причин працюють з РРО, мають бути захищені від корупції
• межа спрощенки має відповідати критерію “до 10 найманих працівників”

Для тих, хто не згоден з цим переліком — останній абзац.

За першим критерієм. В законопроєкті від Ради РРО не потрібен якщо обсяг доходу ФОПа не перевищує 560 мінімальних заробітних плат (МЗП) на рік. В 5866 РРО не потрібен, якщо ви реалізуєте товари та послуги вартістю менш ніж одна МЗП. У разі якщо товари дорожче їх потрібно продавати або через термінал, або з розрахунковим документом та здачею виторгу від таких продажів в банк, або через РРО. Кожен має накласти ці вимоги на свій бізнес і зробити свій вибір. Я лише зазначу, що з точки зору зовнішнього спостерігача, перевірити вартість товарів простіше, ніж річний оборот. А отже підстав для звинувачень у порушеннях менше. В межах цього поста будемо вважати що за першим критерієм обидва законопроєкту є рівнозначними.

Друга вимога не має рішення в жодному з проєктів. А воно є доволі простим. Якщо мета законопроєктів 128 та 129 була контролювати дотримання оборотів та протидіяти подрібненню, тоді достатньо на фіскальний сервер передавати лише інформацію щодо суми чека. І відповідно єдиним порушенням для ФОПа з РРО є не видача чека. Це унеможливлює корупцію на низовому рівні, адже факт видачі чека та сума в ньому це ті речі які навряд чи можна трактувати по різному. На відміну від тих 30 реквізитів чека які є зараз, і за помилку в будь-якому з них, реальну чи надуману, вимагають хабаря. Такі ідеї блукають у Верховній Раді, там це рішення називають “cash flow РРО”.

Та 5866 має іншу важливу норму. Він прибирає так звані ризикові групи товарів. Нагадаю, що такого поняття як “ризикові” нема в законодавстві. Перелік ризикових товарів встановлює Кабмін. Фактично законодавець дав чиновнику карт-бланш — за які товари вам занесли гроші, такі й оголошуйте ризиковими. 5866 закриває можливість для корупції на верхньому рівні.

Щодо третього критерію. На спрощеній системі оподаткування можуть працювати підприємці, які мають до 10 найманих працівників. Які їх реальні обороти? Скільки співробітників оформлені офіційно? Чи маємо ми бодай якусь статистику по такий галузі як будівництво, де власне працюють невеликі бригади? 5866 робить важливий крок в напрямку створення умов для детінізації цього сегменту — за кожного офіційно найнятого працівника збільшується граничний обсяг обороту. Підприємець отримує стимул для офіційного працевлаштування, держава — додаткові надходження від податків на працю (ЄСВ, ПДФО, військовий збір).

Чи не забагато 300 МЗП за кожного найманого? Рахуймо. 1167 МЗП на ФОПа, плюс десять найманих по 300 МЗП. Разом граничний обсяг обороту 4167 МЗП або 28 млн грн на рік. Для порівняння цитую Сергія Клюєва, керівника департаменту мікробізнесу ПриватБанку:

За новою класифікацією, до мікробізнесу ми відносимо суб’єктів з річною виручкою до 30 млн грн

У підсумку. Обидва законопроєкти мають по 1 балу за першим критерієм. 5866 отримав 0,5 бала за другим та 1 бал за третім. Рахунок 1:2,5 на користь 5866.

Наприкінці для тих, хто не згоден з самим підходом. Думки не мої, але саме вони обумовлюють вибір критеріїв:

В Украине низкий уровень госуправления, показателем которого является уровень экономических свобод. Этот уровень 56 балов (2021 год), что означает 127 место. Единый налог, это, в первую очередь — возможность минимизировать контакты с контролирующими органами. Зачастую бизнес выбирает единый налог, который приводит к уплате больших налогов, однако с максимально упрощенной отчетностью и минимальным взаимодействием с государством. Налоговые органы — это органы с наиболее низким уровнем соблюдения законодательства и прав плательщиков налогов. Начиная от наполнение бюджета любой ценной и заканчивая коррупционными наездами. Защита бизнеса в споре с налоговыми органами — это дорого и долго. Малый бизнес не имеет надлежащих возможностей для такой защиты. РРО — возврат к отношениям тотального контроля и необходимости плотного взаимодействия с налоговой. Это главный риск малого бизнеса.