Природа конфлікту з ФОПами в мікроекономіці

Вуличні протести ФОПів мають під собою економічне підґрунтя. Те, що прийняті закони стосуються касових апапатів, які є нейтральним технічним засобом, приховує суть. Причина конфлікту з ФОПами полягає у спробі ліквідувати спрощену систему оподаткування через введення товарного обліку.

Від слова «ліквідація» тхне популізмом. Одразу виведемо за рамки першу групу єдиного податку — це взагалі не бізнес. Перша група це самозайняті особи (без права мати найманих працівників) яким дали можливість животіти на території резервацій (теріторії базарів) яка зменшується за площею (захоплюється забудовниками) та з усвідомленням того, що в будь який момент твою діяльність оголосять поза законом (поняття «ризикових груп товарів» не врегульовано у законодавстві) з відповідними наслідками (забороною реалізувати товар, який вже придбано).

Щодо решти груп єдиного податку потрібні додаткові пояснення. Право на підприємницьку діяльність є нормою Конституції і не ставиться під сумнів. Підприємницька діяльність оподатковується через корпоративний податок. Тут також нема запитань. Та чи може виникнути ситуація, коли адміністрування цього податку унеможливлюють саму підприємницьку діяльність?

Корпоративний податок має дві форми — податок на прибуток та поставлений податок. Податок на прибуток передбачає облік доходів та витрат. Різниця між ними — прибуток який підлягає оподаткуванню. Для ведення обліку та розрахунку податку потрібен фахівець — бухгалтер. Бізнес уникає сплати податку на прибуток, адже в силу складності його визначення, він залишається першим при перевірках та, відповідно, виступає джерелом корупції. При цьому в привілейованому стані опинились іноземні компанії — прибуток і, відповідно податок з нього, вони декларують в своїх країнах. Українському бізнесу залишився наш Податковий кодекс та наші інспектори…

Поставлений податок (російською — «вменённый налог») передбачає сплату податку на підприємницьку діяльність не залежно від результатів такої діяльності. Він може бути фіксованим, від обороту, від розміру активів. Та в будь якому разі сплата поставленого податку не передбачає обліку витрат.

З точки зору підприємця, за інших рівних умов, більш доцільно використовувати податок на прибуток — тут є пряма залежність між прибутком та податком. Та в певних ситуаціях спрацьовують інші фактори. Наприклад коли у вас багато дрібних та складних для обліку операцій. Як-от в ресторані, де багато різних страв і важко обраховувати залишки продуктів. Перехід на поставлений податок в цій ситуації це додаткові ризики у разі якщо справи підуть кепсько. З іншого боку, це можливість зекономити на витратах, пов’язаних з веденням обліку та захистом в суді.

В українських реаліях до цих міркувань додається ще одне важливе. Завданням ДПС є наповнення бюджету через контроль за сплатою податків. Який, в свою чергу, відбувається через контроль за обліком витрат. Все логічно поки ми говоримо про податок на прибуток. Та як має працювати податкова з платниками поставленого податку? Зменшувати витрати на адміністрування. В нас на збирання 100 грн податку витрачаєтьс 1,2 гривні на адміністрування. В Естонії найкращій показник в світі — 0.34%. Тобто на збирання 100 евро витрачається 34 цента. Ми про це навіть не говоримо. Та позиція ДПС в дискусія навколо РРО була б інщою, якщо б їх роботу оцінювали і за цим критерієм. РРО для віддаленого конролю обороту — автоматизовано і не дорого. Товарний облік у ФОПа — суттєве збільшення витрат на зарплату інспекторів при не збільшенні надходжень від фіксованого податку.

Поставлений податок в України юридично закріплений як спрощена система оподаткування. Спрощенку підкосило коли коли крім єдиного податку ФОП став податковим агентом щодо своїх працівників. Апогеєм стали перевірки по праці. Інспекторів реально били. Наразі відбувається черговий наступ — введення товарного обліку. Поки що били касові апарати. Далі будуть трощити двері установ. Бо під загрозою опинилось право на ведення підприємницької діяльності через недолуге законодавство щодо адміністрування.

Підсумовуючи. Збільшення витрат на ведення обліку, податківець як фахівець з обліку проти ФОПа який не має відповідної освіти, додаткові витрати на бухгалтера та юриста, поставлений податок який не залежить від результатів діяльності, — сенсу працювати на спрощеній системі нема. А для роботи на загальній системі мій бізнес занадто малий. Треба закриватись. Або йти в тінь. Завіса.

Чи є вихід? Не треба винаходити велосипед. В законодавстві є підакцизні товари. І щодо них навіть ФОПи мають вести облік. У разі якщо держава вбачає загрозу від складної побутової техніки або від лікарських засобів для громадян чи для бюджету — робіть ці групи товарів підакцизними. ФОПи будуть змушені вести облік цих товарів. Так, багато з них вийдуть з цих ринків. Але принаймні ми втримаємося в межах закону. І є надія на публічну дискусію, щодо переваг та недоліків такого рішення. Поки що рішення приймались кулуарно, через під тиском лобістів. І завіса на сцені спрощеної системи опускалася під бурхливі оплески картелей, що усунули конкурентів.

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store