Завдяки акціям протесту, рух ЗахистиФОП досяг певних успіхів — депутати демонструють готовність до співпраці. Це відкриває можливість виходу з конфлікту «влада — малий бізнес» через перемови та зміну законодавства. Цей пост — спроба окреслити принципи, які б мали стати основою спільних напрацювань.

Принципи, на яких могло б бути побудовано спільне рішення:

• вирішуємо проблеми виключно тих, хто має до 10 найманих працівників,
• легалізація найдрібніших за будь-якої ціни (суми податків),
• встановлення більш чіткої межі між спрощеною та загальною системою оподаткування,
• використання у якості межі для спрощеної системи фізичних активів,
• використання фіскальних РРО лише у випадках, коли інші критерії не спрацьовують,
• визначення ризикових видів діяльності, для яких є шанс подолати порог у 2 млн…

Рух #ЗахистиФОП вже став достатньо потужним — до акції 4 листопада долучились більше двох тисяч підприємців. Закони щодо повної фіскалізації не скасовано — можна передбачати, що протести будуть збільшуватись. Узгодження дій та позицій значної кількості людей потребує створення структур для координації руху

В публічному просторі рух представляє Перемовна група. Вона складається з:

• Сергій Доротич
• Борис Емельдеш
• Віктор Жих
• Галина Залога
• Ліна Клєбанова
• Валентина Коробка
• Едуард Курганський
• Олена Пруднікова

Ця група створена була ситуативно. Та за час свого існування вона довела свою ефективність. Зокрема провела декілька зустрічей з представниками влади з трансляцією. …

Законопроекти 1053–1 та 1073 треба ветувати. В майбутньому використання РРО ФОПами має ґрунтуватись на наступних принципах.

Пороги для спрощенки

Підняти граничні обсяги обороту для 1–3 груп єдиного податку у відповідності до законопроекту 9533 від 04.02.2019 та 55 статті Господарського кодексу України

• перша група з 300 000 гривень до 1 500 000 гривень,
• друга група з 1 500 000 гривень до 10 000 000 гривень,
• третя група з 5 000 000 гривень до 54 000 000 гривень

Індексація порогів

Індексувати пороги граничних обсягів обороту в мінімальних заробітних платах. З переглядом МЗП будуть збільшуватись як розмір єдиного податку так і граничні обсяги.

Добровільне використання РРО ФОПами

Касовий апарат є інструментом внутрішнього обліку та засобом підвищення ефективності праці. Тиск щодо примусового використання РРО викликає протидію з боку підприємців, та стримує розвиток бізнесу в країні. …

Облік є природною частиною будь-якого бізнесу. Торговець на ринку в той чи інший спосіб обліковує товари на прилавку, власник кафе — продукти в холодильнику. Використання для обліку технічних засобів, таких як РРО, дозволяє підприємцю підвищити ефективність праці в торгівлі та сфері послуг, спростити облік та, як результат, — підвищити прибуток. Без будь-якої додаткової мотивації використання РРО, компьютерного обліку, сканерів штрих-кодів, терміналів буде лише поширюватись. Це обумовлено конкуренцією.

Від технічного прогресу виграє і бізнес, і споживач. Свій “профіт” намагалась отримати і держава — з 2015 використання РРО стало обов’язковим для ФОПів з оборотом від 1 млн грн. Чи мало це рішення ефект для держави? З пояснювальної записки до 1053–1. “Значні обсяги «тінізації» економіки… обігу товарів, що реалізуються без офіційного відображення суб’єктами господарювання, які згідно законодавства не звільнені від обов’язку застосування РРО… проте реально їх не використовують”. Отже закон є, обов’язок використання РРО є, бізнес цей закон не виконує. …

Вересень 2017, Конференція громадських об’єднань реального сектору економіки України у Чернігові. Жваве обговорення проблем бізнесу. І природнє питання — як ми, підприємці, можемо впливати на вирішення цих проблем? Пропозицію «створити власну політичну партію або приєднатись до діючої» не підтримали — інтереси бізнесу ширше за інтереси будь-якої з партій. Дотримуючись «політичної незаангажованості» ми маємо можливість співпрацювати зі всіма парламентськими партіями. Репліка «якщо не партія, то який формат впливу?» залишилась без відповіді.

Напередодні Форуму в Одесі лунає те саме питання. Як забезпечити системний вплив МСП на економічну політику? Резолюції, робочі групи при Міністерствах, зустрічі з Президентом, і, навіть, національна кампанія ТОП-9 пріорітетів бізнесу не дають відчуття того, що діалог з владою відбувається. Більш за те, ситуація коли всі основні українські бізнес-об’єднання заявили про підтримку Податку на виведений капітал, а законопроект потрапивши в сесійну залу так і не став законом, є підтвердженям того, що інтереси українського бізнесу не є значущими при прийнятті рішень. …

Шановна пані Сату Кахконен,

Мене звуть Едуард Курганський. Я підприємець, або, за Вашою термінологією, внутрішній інвестор, що створив 120 робочих місць. Частиною моєї громадської діяльності є просування податку на виведений капітал (ПнВК), який Ви в своєму інтервью Економічній правді назвали «популістською ініціативою». Боляче чути такі заяви від наших іноземних партнерів. То ж мушу відповісти Вам та Вашим колегам публічно.

Згоден з запропонованою Вами точкою відліку:

«Україна не може собі дозволити зійти зі шляху реформ…

Перша причина в тому, що… дохід на душу населення все ще нижчий, ніж відповідні показники 2014–2015 років. Для того, щоб ВВП зростав, потрібні реформи в економіці…

Друга причина — міжнародне економічне середовище. Зараз воно нестабільне. …

Шукаю партнерів для створення фонду фінансування ліберальних ініціатив. Це запрошення стосується соціально активних власників бізнесу.

Принципи діяльності фонду:

• проведення змін в країні через фінансування окремих ініціатив,
• членські внески від 10 тис грн на рік,
• не менше 50% надходжень фонду має бути витрачено безпосередньо на фінансування ініціатив,
• потенційні учасники мають бути власниками бізнесу та входити до громадських організацій або мати реалізовані суспільні проекти,
• особиста участь учасника у відборі ініціатив для фінансування та залучені нових партнерів,
• консенсусно-орієнтоване прийняття рішень в організації,
• ротація керівних органів організації,
• прозорий для громадськості склад учасників,
• прозорий для громадськості процес відбору ініціатив для фінансування.

Чи може така велика та значуща для економіки країни соціальна група як малий та середній бізнес (МСБ) впливати на державні питання, які стосуються його діяльності? За логікою — так. А як на практиці здійснювати вплив?

Перший план А полягав в тому, що в великій залі палацу “Україна” збереться бізнес. В перший ряд посадимо президента та прем'єра. І зі сцени будемо говорити про наші проблеми. Далі напишемо 3–4 конкретні завдання. Передамо їх владі і призначимо терміни виконання.

Цей план реалізували СУП, ЕВА, АСС. Вони провели щонайменше дві зустрічі з першими особами. За підсумками першої зустрічі навіть з’явився закон, що полегшує бізнесу захист від “маски-шоу”. Але вже на наступній зустрічі стало зрозуміло — нам будуть давати тільки ту кістку, м'ясо з якої вже з’їли гості за столом. …